Сухоно́сівка — село в Україні, в Чорнухинському районі Полтавської області. Населення становить 378 осіб. Орган місцевого самоврядування — Постав-Муківська сільська рада.
ГЕОГРАФІЯ
Село розташоване на кількох пагорбах. Забудова вулична, іноді дисперсна. Селом протікає кілька струмків, що зливаються в один, який впадає в річку Многа. В самому селі знаходиться невеликий ставок і один на північний захід від Сухоносівки в урочищі Колядине.
Поблизу села знаходяться(південний захід та захід) значні лісові масиви, найбільшим з яких є заказник Монастирище(733 га).
Серед корисних копалин є глина, буре вугілля.

ФЛОРА І ФАУНА
Види тварин, що зустрічаються в лісах поблизу села: свиня дика, лисиця руда, сарна європейська, заєць сірий, лисиця руда, борсук, вивірка лісова, трапляється лось звичайний.
Основні види дерев, що зростають поблизу села: дуб, граб, ясен, верба. Поблизу села знаходяться насадження берези для боротьби з ерозію грунтів. Береза також трапляється в лісосмугах. На північ від села знаходиться насадження сосен.

ІСТОРІЯ
Теритрія села Сухоносівки і прилеглої до неї місцевості була заселена ще в давнинну. Поблизу села знаходилося послення скіфського часу VI-III ст. до н.е. площею близько 20 га. Пізніше воно було заселене словянами. На території Сухоносівського городища було знайдено кілька знахідок давньоруського періоду(IX-XIII ст.) Перша писемна згадка про село Сухоносівку датується 1650-м роком. У 1666-1757 рр. Сухоносівка входила до складу Чорнухинської , а 1757-1781 рр. – Курінської сотні Лубенського полку. Поблизу Сухоносівки в XVIII ст. знаходилося кілька хуторів: Красногірка(в 1764р. – 6 хат,Колотівщина(одна хата) та Човновий(майбутні Пацали – 3 хати в 1764 р.). У 1666 році було зроблено перший перепис Сухоносівки. На той час в селі згадується 15 господарств. 28 грудня 1721 р.( 8 січня 1722 р.) село було передано у власність Якову Марковичу(1696 – 1770).

У 1710 році поблизу села відкривається Свято-Троїцький Красногірський Чорнуський монастир. Закритий у 1786 році.

У 1848 році сухоносівська церква була поставлена на мурований цоколь. До неї було прибудовано деревяну дзвінницю. При церкві було відкрито церковно-парафіяльну школу, діяла бібіотека та церковно-парафіяльне попечительство. У 1912 році кількість прихожан була такою. Привілейованих станів -14 чол. Міщан - 8 чол. Козаків - 330 чол. Селян - 400 осіб чол. статі

Під час революційних подій 1917-1920 рр. село перебувало під владою Центральної Ради, більшовиків, німців. Через село проходили загони білогвародійської Добровольчої армії Денікіна, Махна.

Радянська влада встановлювалася двічі: в 1918 та 1919 рр.(після відходу німців). В 1918 році було створено ревком, який очолив Григорій Максимович Шеремет. В 1920 р. було створено комітет незаможних селян, який очолив колишній голова ревкому Шеремет Г.М.

Колективізація та Голодомор. Перші спроби колективізації в Сухоносівці були в 1928-1929 рОстаточно було здійснено колективізацію в 1933 р. Було створено 6 колгоспів Точна кількість жертв Голодомору не відома.Щоб уявити масштаба трагедії достатньо порівняти смертіність в Сухоносівці по роках.
1930 р. -померло 26 чол. 1931 -22 чол. 1932 - 36 чол. 1933 - 157 чол.!!! 1934 - 55 чол. 1935 - 22 чол. 1939 - 19 чол.

Німецько-радянська війна. З початком війни багато чоловіків було мобілізовано до Червоної Армії. З тих, кого мобілізували в перші місяці війни, повернулося кілька чоловік (з кількох десятків). Під час бомбардувань німецькою авіацією влітку 1941 р. загинуло 2 людей. Восени 1941 р. повз село відступали частини Південно-Західного фронту на чолі з М.Кирпоносом. Сухоносівку було окуповано 17 вересня 1941 р. На роботи до Німеччини в 1942-1943 рр. було вивезено 166 чол.(з них 4-ро поїхало добровільно). З них 3 чол. загинуло на чужині. 17 вересня 1943 р. Сухоносівку було звільнено частинами 309 стрілецької дивізії Воронезького фронту. Всього з села було мобілізовно 257 чол. Загинуло на фронті - 109 чол. ( в т. ч.1 був розстріляний, 1 помер від хвороби, 3 - є померло а полоні).

Після визволення села почалася відбудова господарства. В 1943-1963 рр. було збудовано приміщення контори колгоспу, медпункту з пологовим відділеннм, гараж, телятник, конюшню, пташник, 3 корівники, 2 свинарники. В 1950 р. 3 колгоспи було об'єднано в один - Імені Т.Г.Шевченка. В 1963 р. його було об'єднано з колгоспом імені 40-річчя Жовтня. новий колсгоп отримав назву "Білшовик". Він проіснувів до 1998 року(в 1991 відокремилися Поставмуки), коли на його основі було створено Селянську Спілку "Нива". e 1960-1980-х рр. відбувалося економічне піднесення колгоспу. Але незважаючи на сприятливі економічні показники з поч. 1980-х рр. в селі почалися негативні демографічні тенденції. Якщо в 1962 р. чисельність населення села становила 968 чол., то в 1997 році вона скоротилася до 429 чол., а за даними перепису 2001 р. в селі проживало 378 чол. На 2015 рік ця цифра є меншою.

СУЧАСНІСТЬ
На даний час більшість земель поблизу Сухоносівки на правах оренди обробляються ТОВ Полтава-Агрокультура, частина земель пребуває в оренді в фермерському господарстві, яке спеціалізується на тваринництві( ВРХ та вівці).

До 2011 року в селі діяла школа І-ІІ ст. Внаслідок політики "оптимізації" її було закрито. В рамках програми "Шкільний автобус" здійснюється підвіз учнів до Кізлівської ЗОШ І-ІІІ ст.

У селі є діючий медпункт.

У Сухоносівці діє сільський будинок культури, а також сільська бібліотека.

Релігійних громад в селі на 2015 рік не зареєстровано. Жителі села відвідують Покровську церкву в смт. Чорнухи, Різдва Богородиці в с.Вороньки.

У селі є стадіон, де іноді відбуваються матчі між між футбольною командою Сухоносівки та командами сіл Чорнухинського району. У 2011 р. команда с.Сухоносівки брала участь в Кубку Мокиївської сільської ради.

Матеріал:Назаренка Вадима.

Джерело:https://www.facebook.com/medi/set/?set=a.1608175379396475.1073741865.1558331271047553&type=1